Керівництво управління  
  Структурні підрозділи  
  Розклад роботи  
  Загальні правила роботи  
  Місія, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності Головного управління юстиції  
  Основні функції структурних підрозділів  
  Організаційна структура Головного територіального управління юстиції  
  Правові засади  
  Прийом громадян  
  Гаряча лінія  
  Плани роботи та звіти про їх виконання  
  Пріоритети роботи  
  Доступ до публічної інформації  
  Перелік та умови отримання послуг, що надаються управлінням, форми і зразки документів, правила їх заповнення  
  Звернення громадян  
  Безоплатна правова допомога  
  Управління персоналу  
  Cтажування громадян з числа молоді  
  Державні закупівлі  
  Лінія довіри  
  Фінансові ресурси  
  Основні засади очищення влади  
  Новая страница  


 

 

 


Як розпізнати, що ваша дитина стала жертвою булінгу? А може ваша дитина є агресором?

Як розпізнати, що ваша дитина стала жертвою булінгу? А може ваша дитина є агресором?

Спеціалістами відділу судової роботи та міжнародного співробітництва Богуцькою В.В. та Парамоновою Л.В. проведено бесіду з батьками учнів 5-7 класів Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Харківської міської ради Харківської області на тему #СтопБулінг.

Щороку дві третини – 67% – українських дітей стають жертвами, кривдниками або свідками. За даними дослідження UNICEF Україна, 40% постраждалих від цькування ні з ким не діляться проблемою, навіть з батьками.

Тому, батькам буває дуже складно зрозуміти, що їх діти чи товариші стали жертвами булінгу.

Розпізнавання булінгу та визнання такого ганебного явища проблемою сучасного суспільства – невеликий, але перший крок до припинення цькування.

Від поведінки дорослих, не тільки учительського складу, але, насамперед і батьків в ситуації булінгу залежить подальший розвиток подій.

Більшість жертв булінгу – це сором’язливі діти, які бояться говорити про свої хвилювання. Але завжди можна придивитися до зовнішніх ознак та поведінки дитини: їй надсилають електронні листи та повідомлення з погрозами, публікують образливий контент на її сторінках в соціальних мережах; у дитини немає друзів; дитина боїться йти до школи; має низьку самооцінку; у дитини з’являються зіпсовані речі та інше.

Батькам, насамперед, необхідно дати відчути дитині, що вони поруч, готові допомогти, вислухати та захистити, цінувати її відвертість, бути вкрай делікатними, запропонувати дитині продумати дії, які допоможуть їй почуватися у біль небезпеці саме зараз, обговорити до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей, а головне - ні в якому разі не звинувачувати дитину у тому, що відбувається та пам’ятати, що ситуації фізичного та психологічного насилля потребують негайного втручання з боку батьків.

В той же час, не слід залишати поза увагою і іншу сторону булінгу – агресора.

Найчастіше, вони вважають свою поведінку нормою, а такі ситуації смішними та не вбачають в них трагедію, думають, що хтось заслуговує на таке ставлення, хочуть відчути свою силу та підвищити популярність, досягти лідерства у класі, припускають, що дорослі не будуть звертати на це уваги, самі зазнали фізичного та психологічного насилля та вважають його цілком прийнятним у відношенні до оточуючих.

В цих випадках слід поговорити з дитиною відверто, не применшувати серйозність ситуації, не слід вважати такі форми агресивної поведінки всього – на всього природньою частиною дитинства. Слід пояснити, які дії – образи, знущання, погрози фізичного насильства, залякування, приниження та інше є ознаками булінгу, дати зрозуміти дитині, що така поведінка – вкрай серйозна проблема і її слід вирішувати негайно, допомогти дитині змінити ситуацію, розповісти про почуття дитини, яку булять, а головне – пам’ятати, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми дитини.

В будь – якому випадку допомога шкільного чи дитячого психолога ніколи не буде зайвою.

Якщо вирішити дорослим самостійно ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається, для захисту своїх прав  необхідно звернутися до поліції за номером – 102 або зателефонувати на «гарячу лінію» - 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України).

 

 

 

 

 

   

61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16

тел.: (057) 751-81-68

e-mail: info@kh.minjust.gov.ua

www.kharkivobljust.gov.ua

карта сайта